Рівень довіри громадян до органів прокуратури в Україні демонструє позитивне зростання. Про це свідчать результати першого загальнонаціонального дослідження «Оцінка рівня злочинності, оцінка роботи правоохоронних органів та довіри населення до системи правосуддя в Україні», проведеного компанією Info Sapiens у межах Проєкту ЄС «Право-Justice» на запит Офісу Генерального прокурора.

Презентація дослідження відбулася сьогодні в Києві. У ній взяв участь заступник Генерального прокурора Андрій Лещенко. Під час виступу він наголосив, що для правоохоронної системи це дослідження стало важливим «іспитом», який дозволяє об’єктивно подивитися на результати змін, що відбуваються.

«Ми бачимо позитивну динаміку щодо оцінки всієї правоохоронної системи і органів прокуратури, особливо якщо порівнювати з 2018 роком». Водночас він зауважив, що це лише перший крок: «Наступні дослідження мають продовжуватися, щоб ми бачили реальні процеси в суспільстві та розуміли, чи відповідають зміни всередині системи очікуванням людей».

За результатами проведеного дослідження, у 2025 році довіра до прокуратури становить 29%, тоді як у 2018 році цей показник був 19%. Це одне з найбільших зростань серед усіх правоохоронних та антикорупційних органів.

На тлі загального зростання довіри до сектора правопорядку прокуратура демонструє позитивну динаміку:

• довіра до прокуратури: 29%,
• до судів: 28%,
• до НАБУ та САП: 27–28%.

Такий результат свідчить про посилення ролі прокуратури як органу, що здатний забезпечувати баланс справедливості, законності та ефективного процесуального керівництва у воєнний час.

Андрій Лещенко нагадав, що в минулі роки ефективність роботи правоохоронців переважно оцінювали за статистикою, однак вона не завжди відображала реальну картину: «Статистичну інформацію можна трактувати по-різному», – зауважив він, навівши приклади, коли однакові показники злочинності у різних регіонах трактувалися по-різному.

Саме тому, за його словами, особливу цінність мають соціологічні дані, оскільки саме вони дають можливість побачити ситуацію очима суспільства і краще розуміти його очікування.

Опитування показало, що рівень поваги в роботі правоохоронців є ключовим чинником довіри:

• 54% вважають, що правоохоронці не завжди демонструють належну повагу;
• 35% переконані, що повага домінує.

Фокус-групові інтерв’ю підтверджують: ключовим чинником, що формує довіру до прокуратури, є якість взаємодії з людьми.

У тих випадках, коли прокурор демонструє залученість і професійну етику, рівень задоволеності роботою ОГП суттєво зростає, навіть якщо провадження триває довго. Для потерпілих вирішальним є не лише процесуальний результат, а й людське ставлення, готовність слухати, пояснювати та інформувати про хід розслідування. За наявності поваги та комунікації довіра зростає навіть без швидкого результату у справі.

Андрій Лещенко наголосив, що для правоохоронної системи, яка роками працює в умовах високого навантаження та постійного стресу, важливо не втратити зв’язок із суспільством: «Люди, які щодня мають справу з найважчими злочинами, неминуче стикаються з професійною деформацією. Такі дослідження нагадують нам, що за кожною справою стоїть не тільки том справи, а й конкретна людина – потерпілий, свідок, обвинувачений».

Отримані результати дозволили вперше виміряти реальний рівень латентної злочинності в Україні.

Дослідження охопило 14 347 респондентів і дозволило вперше оцінити ситуацію щодо рівня злочинності в кожній області окремо. За його даними, близько третини населення стали потерпілими від злочинів особисто або через членів своїх родин за останні 12 місяців.

Найпоширенішими залишаються побутові та цифрові злочини: хуліганство (14,1%), обман при купівлі товарів і послуг, зокрема онлайн (12,7%), корупційні правопорушення (5,1%), шахрайство (4,9%), онлайн-крадіжки з банківських рахунків (3,7%), домашнє насильство (3,1%).

У понад 52% випадків фізичних нападів потерпілі звертаються до правоохоронних органів – цей показник навіть перевищує середній рівень країн Європейського Союзу.

Окремий блок дослідження присвячений чинникам, які, на думку громадян, найбільше впливають на злочинність. Серед них: війна (65%), корупція та складна економічна ситуація (близько 50%), соціальна несправедливість і м’якість покарань (близько 30%). Внутрішньо переміщені особи відчувають ці фактори особливо гостро, що відображає регіональні відмінності та масштаб впливу війни на безпекову ситуацію. 

Опитування також показало, що головною причиною незвернення до правоохоронних органів у разі злочину є недовіра в можливість отримати реальну допомогу. Наприклад, у випадках обману під час купівель 72% респондентів не звернулися до поліції через зневіру в результат. Значна частина потерпілих намагається вирішувати проблеми самостійно.

Це чітко окреслює завдання для держави – подолати недовіру, підвищити якість реагування та посилити сервісний підхід до роботи з громадянами.

Андрій Лещенко подякував за ґрунтовне аналітичне дослідження та підкреслив, що воно є надзвичайно цінним для Офісу Генерального прокурора, адже дає можливість глибше зрозуміти суспільні настрої, оцінити ефективність існуючих підходів та сформувати подальші кроки на основі неупереджених і доказових даних.

Офіс Генерального прокурора використовуватиме отримані дані для:

• посилення роботи із захисту прав потерпілих;
• вдосконалення кримінальної політики на основі доказових даних;
• підвищення ефективності розслідувань;
• подальшого розвитку сервісних стандартів взаємодії з громадянами;
• зміцнення довіри суспільства до системи правосуддя навіть в умовах воєнного стану.