Майже півтора року Україна протистоїть повномасштабній агресії рф. Та попри надскладні умови воєнного часу прокурори працюють не лише над розслідуванням та судовим переслідуванням воєнних злочинів агресора, а й щодня захищають інтереси держави та суспільства.

Загалом роботу прокурорів можна описати як виконання трьох конституційних функцій: підтримання публічного обвинувачення; організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням; представництво інтересів держави в суді.

«Узагальнюючи, можна сказати, що перші дві функції — це про справедливість, а третя — представництво — про захист. Захист та повернення державних ресурсів через судову процедуру», — розповідає заступниця начальника Департаменту представництва інтересів держави Офісу Генерального прокурора Наталія Василенко.

Втім, для широкого загалу роль прокурорів в контексті представництва інтересів держави в суді залишається відносно маловідомою у порівнянні з першими двома напрямами.

«Хоча ті громади, власність яких прокурори захищають у судах, дуже добре обізнані з цією функцією», — пояснює Наталія Василенко.

В цьому матеріалі розповідаємо про непросту функцію представництва простою мовою, а також знайомимо з основними успіхами та результатами роботи у цій сфері.

Що означає представництво держави в суді?

Передусім, це забезпечення гарантованих Конституцією прав і свобод громадян. Адже державна власність — це власність кожного громадянина. І у випадку представництва інтересів держави в суді, прокурор захищає інтерес кожного українця.

Форми, в  яких прокурор може представляти інтереси держави, — це участь у судовому процесі, пред'явлення позовів, або оскарження судових рішень.

Прокурор вступає в процес, коли державні органи не мають відповідних повноважень або з певних причин не бажають виконувати свої обовʼязки чи здійснюють їх неналежним чином. 

«Є така давня фраза про те, що прокурор це остання надія. Для захисту інтересів держави він повинен довести, що більше вже нема кому ефективно захистити інтереси держави в суді», — зазначає прокурорка. 

Як органи прокуратури забезпечують захист інтересів держави в суді
(основні цифри та факти) 

У I півріччі 2023 року прокурори ефективно забезпечували реалізацію конституційної функції представництва інтересів держави. І попри всі виклики воєнного часу, посилили діяльність у пріоритетних сферах, таких як безпека, бюджет, земля, екологія, власність, культурна спадщина. 

«Обласні прокуратури продовжували здійснювати свої функції, навіть коли вони були змушені переїхати в інший регіон. До прикладу, Херсонська обласна прокуратура продовжувала збирати докази для захисту інтересів держави, пред'являти позови. І вже маємо приклади задоволення цих позовів. Херсон звільнили й інтереси держави поновили», — підкреслює Василенко.

Поза межами кримінального судочинства прокурорами пред’явлено позови щодо активів вартістю понад 130,6 млрд грн  (51,6 млрд грн – 2022).

Більш як у три рази зросла вартість фінансових та матеріальних активів, щодо яких судами постановлено рішення про задоволення вимог прокурора, яка становить 69,8 млрд грн (20,8 млрд грн – 2022).  

Вартість активів, щодо яких реально захищено інтереси держави зросла у пʼять разів та становить понад 62,2 млрд грн (11,3 млрд грн – 2022). Забезпечено реальне виконання судових рішень на суму близько 45,2 млрд грн (9,7 млрд – 2022).

Більш як у два рази збільшилась площа земель, які повернули до державної та комунальної власності, або попередили їх незаконне надання. У першому півріччі 2023 року площа таких земель становила 30,5 тис. га (14,8 тис. га – за аналогічний період 2022).

Земельна сфера

Наталія Василенко пояснює, що певні категорії земель мають особливу цінність. Законодавство встановлює їх особливий порядок охорони і такі землі не можуть бути передані у приватну власність. Це землі оборонної сфери, водного фонду, лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, які мають природоохоронну, екологічну, наукову, оздоровчу цінності.

І додає, що, на жаль, непоодинокими є спроби присвоєння таких земель і ресурсів та їх експлуатації як начебто приватних. Хоча вони є виключною власністю всього українського народу — капіталом нації, який є основою майнової самостійності майбутніх поколінь.

Прикордонні смуги можуть перебувати лише у державній власності та у постійному користуванні військових частин Державної прикордонної служби України. Щодо них встановлюється спеціальний прикордонний режим їх використання.

Однак суб’єкти владних повноважень у Вінницькій, Закарпатській, Львівській та інших областях передавали такі землі в оренду для сільськогосподарського використання.

З початку поточного року прокурорами пред’явлено позови про повернення державі понад 1,1 тис. га таких земель. Суди задовольнили позови про повернення 757 га земель, інші справи перебувають на розгляді.

Землі сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності іноземних громадян 

Згідно з законом, земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть перебувати у власності лише громадян України. Іноземні громадяни можуть набувати таке право на вказані землі лише у порядку спадкування та зобов’язані відчужити ці землі упродовж року. У разі невідчуження у вказаний термін такі землі підлягають конфіскації.

В умовах воєнного стану такі факти вимагають особливого реагування, адже прямо стосуються захисту державного суверенітету.

З початку року органи прокуратури пред’явили позови про припинення права власності іноземців на такі землі шляхом їх конфіскації за рішенням суду щодо земель площею 1369 га. Судами задоволено позовів щодо земель площею 403 га.

Особливо цінні землі, що перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України

«Ці землі мають важливе значення для забезпечення продовольчої безпеки держави. Серед них — найкращі та найродючіші. На жаль, неодноразово були зафіксовані випадки незаконного вилучення цих земель, припинення права постійного користування за рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування, незаконного надання їх у користування», — зазначає прокурорка.

З початку поточного року прокурори пред’явили позови щодо повернення державі особливо цінних земель загальною площею понад 14,2 тис. га. Судами задоволено позовів щодо повернення земель площею 7,1 тис. га. Реально виконано судових рішень про повернення державі земель площею 11,1 тис. га.

Землі лісогосподарського призначення, які мають обмежений режим використання

Прокуратура захищає такі ліси від зміни їх цільового призначення для забудови, або будь-яких інших цілей. Їхні функції: екологічна (захист повітря від забруднення та його очищення, захист від підтоплення та ерозії ґрунтів), оздоровча та рекреаційна.

«Однак під час земельної реформи суб’єкти владних повноважень незаконно виводили такі землі до комунальної власності, а надалі відчужували у приватну власність, зокрема під виглядом проведення інвентаризації земель», — додає Наталія Василенко.

З початку поточного року прокурори пред’явили позови щодо повернення державі земель лісогосподарського призначення площею понад 8 тис. га. Суди задовольнили такі позови щодо земель площею 4003 га (у тому числі з добровільним поверненням земель). Реально виконано судових рішень та під час розгляду позовів прокурорів добровільно повернуто державі лісогосподарські землі площею 1906 га.

Землі водного фонду, зокрема прибережні смуги 

Такі землі заборонено передавати у приватну власність та у користування для інших цілей, ніж визначені законом. При цьому держава гарантує загальний доступ громадян до водних об’єктів.

З початку поточного року прокурорами пред’явлено позови щодо земель вказаної категорії площею понад 1,9 тис. га. Судами задоволено 101 позов щодо повернення земель площею 1114 га.

Реально виконано судових рішень про повернення державі таких земель площею 957 га.

Захист культурної спадщини

Прокурорка Василенко наголошує, що такі об’єкти є особливо важливими, адже це невідновний ресурс. Кожен з них — унікальний.

З початку року пред’явлено позови щодо 246 об’єктів історико-культурної цінності (пам’яток архітектури). Наразі задоволено позови щодо 157 об’єктів, реально виконано судові рішення щодо 95 об’єктів.  

Також пред’явлено позови щодо земель історико-культурного призначення загальною площею понад 293 га. Судами задоволено позови щодо повернення земель площею 31,1 га.

Кілька прикладів такої роботи:

- Офіс Генпрокурора захистив будинок Осипа Родіна, розташований по  вул. Олеся Гончара, 71 в м. Києві, який є одним з двох збережених зразків традиційної забудови кінця ХІХ століття у кварталі вулиці Олеся Гончара у межах Центрального історичного ареалу м. Києва. Верховний Суд залишив у силі рішення суду апеляційної інстанції, яким задоволено скаргу Офісу Генерального прокурора та відмовлено в задоволенні позову товариства про виключення із Переліку об’єктів культурної спадщини.

Будинок Осипа Родіна, Київ, вул. Олеся Гончара, 71

- Судом задоволено позов прокуратури про зобов’язання селищної ради виготовити облікову документацію на Палац графів Шенборнів та подання пропозицій про його внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Палац графів Шенборнів, с. Карпати (Мукачівський район, Закарпатська область)

- Захищено від знесення та перебудови будівлі державного підприємства, в якій знаходиться частина факультетів університету імені І.К. Карпенка-Карого. Також вдалося запобігти вибуттю з держвласності землі площею 2 га під ними вартістю 95 млн грн. Землі, які знаходяться в центральній частині столиці, намагалися незаконно вивести у приватну власність для комерційної забудови. 

- Офіс Генерального прокурора пред’явив позови про скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Жилянській у Києві та повернення її у комунальну власність Київської міської ради. Прокурори також оскаржують судове рішення щодо погодження забудови цієї ділянки. Ділянка знаходиться в охоронній зоні Музею «Український Парнас», в історичному ареалі Києва, і впритул межує з будинком, в якому мешкав Панас Саксаганський. Нове будівництво висотних будівель в таких зонах заборонено, адже може привести до повної руйнації пам’яток.

Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Київ, вул. Саксаганського, 97

- Бердичівська окружна прокуратура ініціювала позов про витребування маєтку Миколи Терещенка площею майже 4 тис. кв.м з чужого незаконного володіння.

Палац Терещенків, с. Червоне (Андрушівський район, Житомирська область)

- Київська міська прокуратура скерувала до суду позов про повернення громаді міста садиби Терещенків. Позовні вимоги обґрунтовуються незаконною реєстрацією права власності та невиконанням умов оскаржуваного договору щодо проведення реставраційних робіт. Розгляд справи триває.

- Офіс Генерального прокурора забезпечив повернення до державної власності землі площею майже 14 га, на якій розташована пам’ятка археології  «Городище «Велике Ходосівське» (Змієві Вали). Судове рішення за позовом прокурорів було виконано. 

Забезпечення доступності укриттів

Під час війни у фокусі особливої уваги робота, спрямована на збереження та забезпечення належного функціонування об’єктів цивільного захисту (сховищ та протирадіаційних укриттів).

З початку року пред’явлено позови вказаної категорії щодо 196 об’єктів площею 382,6 тис. кв.м, місткістю понад 75,2 тис. осіб. Задоволено позови щодо 138 об’єктів площею 375,9 тис. кв.м, місткістю 58,6 тис. осіб.

Зокрема, у Запоріжжі, яке щодня зазнає артилерійських обстрілів та повітряних атак, міська рада в грудні 2022 року видала розпорядження про зменшення фонду захисних споруд міста. Було виключено 53 сховища та протирадіаційних укриття, а також 1415 найпростіших укриттів. Внаслідок таких дій без захисту залишилися б 450 тисяч громадян.

Лише після того, як прокурор пред’явив позов, міська рада видала нове розпорядження, яким ці захисні споруди були знову включені до відповідного фонду. 

Захист інтересів держави у бюджетній сфері

Ще одним напрямом роботи прокурорів є сприяння ефективності використання бюджетних коштів та протидія порушенням у цій сфері. Для цього за 6 місяців 2023 року було пред’явлено позовів на 15,4 млрд грн. Вартість активів, щодо яких судом постановлено рішення про задоволення вимог прокурорів, становить 2,1 млрд грн. Реально захищено інтереси держави на 8,8 млрд грн.

Серед основних порушень, на які реагують прокурори: 

• невиконання або неналежне виконання умов договорів; 
• вчинення учасниками тендерів узгоджених антиконкурентних дій (змови); 
• визнання переможцем публічної закупівлі тих учасників, які не відповідали вимогам законодавства;
• укладення з переможцями тендерів додаткових договорів, на підставі яких ціна предмета закупівлі безпідставно збільшується.

Серед яскравих прикладів роботи прокурорів із захисту інтересів держави  у бюджетній сфері можна навести такі випадки:

- Офіс Генерального прокурора пред’явив позови на суму понад 51 млн грн щодо неналежного виконання приватними контрагентами договорів з АТ «Укрзалізниця». Задоволено позовів та закрито справи у зв’язку із добровільним усуненням порушень на суму близько 11,4 млн грн. 

- Пред’явлено позов про стягнення з комерційної структури до Державного бюджету коштів за договорами на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання для забезпечення населення з територій, на яких велися активні бойові дії, на загальну суму 21,6 млн грн. Підприємство не виконало умови договору та не повернуло аванс. Розгляд справи триває.

- Суд визнав недійсним тендер Дніпровської міської ради із розробки землевпорядної документації  на суму 10,5 млн. Прокурор довів, що тендер відбувався в умовах узгоджених дій його учасників, котрі, імітуючи конкуренцію, спільно готували та одночасно подавали тендерні пропозиції з використання одного друкувального та сканувального пристрою. Судовим рішенням з винної особи – переможця тендеру – стягнуто в дохід держави все одержане нею за цим договором.

- Дніпропетровська обласна прокуратура пред’явила позов про визнання недійсним договору на реконструкцію спортивного палацу «Метеор» на суму близько 1,4 млрд грн. Попри відсутність бюджетного призначення на здійснення закупівлі цих робіт, обласна державна адміністрація провела їх закупівлю та перерахувала підряднику 29,8 млн грн  авансу.

- Органи прокуратури Львівської області пред’явили позов до приватного підприємства про стягнення майже 8,7 млн грн збитків, завданих унаслідок завищення вартості виконаних ним робіт із будівництва мосту через р. Східничанка в селищі Східниця.

Якими є плани щодо розвитку та підвищення ефективності виконання функції представництва?

Наталія Василенко розповідає, що судова практика у таких справах постійно розвивається. Адже рішення Верховного Суду є основою для формування судової практики. Вже ухвалено низку рішень Верховного Суду щодо захисту земель, об’єктів культурної спадщини та подібних. Отже, судовий розгляд нових справ у цих сферах поступово стає легшим та оперативнішим.

Прокурори також працюють і над вдосконаленням законодавства. Зокрема, розроблено законопроєкт щодо внесення змін до ст. 23 закону про прокуратуру. Він має на меті спростити та пришвидшити окремі етапи процедури.