Україна прагне притягнути до відповідальності державу-агресора та всіх причетних до злочинів проти довкілля. Офіс Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у понад 190 кримінальних провадженнях щодо таких злочинів, з них 14 кваліфіковані як екоцид.

Про це радник Генпрокурора Максим Попов розповів під час дискусії «Екоцид в Україні: що маємо робити зараз?», організованої фондом «Відродження».

«Існує два паралельних треки, по яких працює Україна. Перший – притягнення до відповідальності росії як держави і стягнення репарацій. Для цього Оперативний штаб при Держекоінспекції документує шкоду, завдану довкіллю, і вираховує грошовий еквівалент. Другий – притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності військових, які виконують та віддають накази, та їхнє політичне керівництво», – пояснив Максим Попов.

Україна кваліфікує екологічні злочини агресора за двома статтями Кримінального кодексу: воєнні злочини (ст. 438) та екоцид (ст. 441). У міжнародних договорах поняття «екоцид» поки немає, однак рух за визнання екоциду п’ятим міжнародним злочином триває.

«У нас є партнери, коаліція Stop Ecocide International, з якими ми перебуваємо в постійному зв’язку. На рівні Ради Європи рушійною силою криміналізації екоциду є делегація депутатів ВР. Наприкінці березня Європарламент прийняв резолюцію, якою радив внести зміни до відповідної Директиви ЄС, криміналізувати цей злочин на рівні держав-членів ЄС та доповнити Римський статут п’ятим злочином – екоцидом», - поінформував радник Генерального прокурора.

Він зазначив, що події в Україні вже стали каталізатором юридичних змін на глобальному рівні. Зокрема, Міжнародна комісія з права ООН у 2022 році завершила розробку Принципів захисту довкілля в умовах збройного конфлікту, якими займалась 10 років.

«Покарати державу-агресора та всіх причетних до злочинів проти довкілля цілком реально. Для цього треба рухатись усіма напрямками: змінами законодавства, інвентаризацією і зосередженням всіх наших ресурсів для документування і аналізу наслідків для довкілля, щоб оцінити наскільки цей вплив є масштабним і довготривалим. Необхідно залучати міжнародних партнерів, в першу чергу, для фіксації та документування шкоди», – наголосив Максим Попов.