Після передачі Україні касетних боєприпасів, активність російської пропаганди суттєво підвищилась. Посадовці та пропагандисти країни-агресора почали просувати тези про те, що їхня армія нібито не використовувала такий тип озброєння під час повномасштабного вторгнення. Таким чином держава-терорист намагається вдавати, що дотримується норм міжнародного права. Зокрема, подібні тези публічно озвучили перші особи рф – президент володимир путін та міністр оборони сергій шойгу.

Насправді ж російська армія з перших днів повномасштабного вторгнення масово застосовує касетні боєприпаси проти цивільного населення, обстрілюючи мирні українські міста. Відповідні злочини з перших днів вторгнення фіксуються як органами прокуратури, так і низкою міжнародних правозахисних організацій.

Численні обстріли житлових будинків, лікарень, дитячих садків та інших обʼєктів цивільної інфраструктури вже призвели до сотень жертв серед мирного населення, серед яких є діти. Воєнні злочини із використанням цього типу озброєння фіксуються регулярно, в тому числі протягом останніх тижнів.

В цьому матеріалі детальніше розповідаємо про застосування росією касетних боєприпасів та спростовуємо чергові міфи ворожої пропаганди.

Масовість та системність застосування касетних боєприпасів

З 24 лютого 2022 року Офісом Генпрокурора розпочато 239 кримінальних проваджень за фактами застосування російськими військами касетних боєприпасів.

Внаслідок задокументованих обстрілів загинула 201 цивільна особа, ще 553 отримали поранення. Найбільше кримінальних проваджень відкрито за фактами обстрілів населених пунктів Харківщини (145 проваджень), Миколаївщини (41) та Херсонщини (21).

Окупанти застосовують всі типи касетних снарядів, які призначені для реактивних систем залпового вогню, насамперед для «Урагану», «Смерчу» та «Торнадо-С», а також для тактичного ракетного комплексу «Точка».

За словами Тараса Семківа, заступника голови Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора, застосування такої зброї проти цивільного населення є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, Женевських конвенцій та низки інших міжнародних договорів, оскільки касетні боєприпаси мають невибіркову дію та значну руйнівну силу.

«Міжнародне гуманітарне право засноване на принципі розрізнення: сторони, що воюють, зобов'язані розрізняти цивільні та військові об'єкти та не можуть вчиняти невибіркові напади. Касетні боєприпаси по своїй суті є невибірковою зброєю. Вона не може бути спрямована на атаку по конкретному військовому об'єкту. В багатьох випадках наслідком її застосування є загибель цивільних. Це чітко регламентує стаття 51 першого протоколу Женевських конвенцій і забороняє такі напади, які мають невибірковий характер», – пояснює він.

Розслідування тривають, підрозділи встановлені

Перші випадки застосування такої зброї були зафіксовані вже на другий день повномасштабного вторгнення. Тоді був обстріляний дитячий садок «Сонечко» в місті Охтирка Сумської області. Внаслідок обстрілу загинули 7 осіб, ще 18 отримали поранення.

Згодом касетні боєприпаси неодноразово застосовувались для обстрілу житлових масивів Харкова (25 загиблих, 93 постраждалих) та Миколаєва (12 загиблих, 32 постраждалих), під обстріл потрапила дитяча обласна лікарня в Чернігові (4 загиблих, 51 постраждалий).

Найбільш кричущим випадком застосування касетних боєприпасів проти цивільного населення став обстріл залізничного вокзалу в Краматорську 8 квітня 2022 року. Тоді випущена росіянами балістична ракета з комплексу «Точка-У» забрала життя щонайменше 53 людей, 135 отримали поранення.

«Касетний боєприпас, яким був атакований краматорський вокзал, може уразити територію близько семи гектарів – це дуже значна територія», – розповідає Тарас Семків.

Прокурори Офісу Генпрокурора спільно з експертами встановили ряд обставин, які підтверджують, що атака на краматорський вокзал була здійснена військовослужбовцями рф.

«За результатами огляду місця події та аналізу низки документів експерти дійшли висновку, що пуск відбувся з району Ізюму. Після деокупації цієї території у слідчих та прокурорів була можливість фактично виїхати на місце події та оглянути ці місця. Під час оглядів були виявлені контейнери, в яких транспортували відповідні ракети, що підтверджує наявність там відповідних боєприпасів. Крім того, зроблені й отримані відповідні проби ґрунту. Здійснено їх аналіз, який підтверджує, що пуски ракет з установки «Точка-У» відбувались саме з того району. Тому сумнівів у тому, що це вчинили військовослужбовці російської федерації, в нас немає», – підкреслює Семків.

Розслідування цього та інших воєнних злочинів з використанням касетних боєприпасів тривають. Наразі у більшості кримінальних проваджень вже встановлені підрозділи, які здійснювали пуски цих ракет.

Зокрема, було встановлено підрозділ, який дислокувався на території Ізюмського району і мав на озброєнні ТРК «Точка-У».

«Я переконаний, що найближчим часом ці розслідування дійдуть до свого логічного завершення. Буде повідомлено про підозру і розпочато процес притягнення до відповідальності тих осіб, які вчиняли відповідні злочини», – резюмував заступник голови Департаменту.

Як збираються докази причетності армії рф до таких обстрілів – пояснює військовий експерт

В ідентифікації атак касетними боєприпасами та належному зборі доказів Офісу Генпрокурора допомагає Міжвідомча робоча група військових експертів. Вони консультують слідчих та прокурорів, зокрема допомагаючи в аналізі речових доказів, розумінні структури сил противника, зв’язків між підрозділами та їхнім керівництвом.

Фахівці безпосередньо працюють в зонах обстрілів задля оперативного визначення типу зброї, імовірних носіїв, особливостей застосування та розташування вогневих позицій, з яких ведеться обстріл.

Одним із членів Міжвідомчої групи експертів є заступник начальника кафедри наземної артилерії факультету ракетних військ і артилерії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, полковник Сергій Свідерок.

Він запевняє: завдяки залишкам бойових частин та інших деталей реактивного снаряда вдається встановити позицію та дальність пострілу – з точністю до двохсот метрів.

«На місці події залишаються залишки від осколкових бойових елементів, що дає можливість побудувати еліпс розсіювання. Окрім цього, ракетна частина після відпрацювання встромляється в землю під певним кутом з певного напрямку. Завдяки всім цим елементам ми можемо визначити локацію пострілу», – зазначає експерт.

Наявність цих даних дає можливість максимально точно встановити район вогневих позицій і напрямок роботи бойових машин.

«Вже знаючи напрямок та дальність пострілу ідентифікується район вогневих позицій. Потім вивчаються супутникові знімки, які підтверджують знаходження цих систем на певній позиції. Коли звільняються території, на місцях відпрацювання ми знаходимо контактні кришки снарядів, які разом із вищезгаданими елементами дають можливість до пʼяти градусів визначити, в якому напрямку з цієї вогневої позиції стріляла саме ця бойова машина», – пояснює полковник Свідерок.

В одному касетному боєприпасі зібрана певна кількість суббоєприпасів – менших за розмірами бойових елементів, які призначені для ураження живої сили або техніки на максимально великій площині. Ці суббоєприпаси можуть бути різними за призначенням, наприклад, застосовуватись навіть для мінування території або нести хімічну зброю.

Небезпечність касетних боєприпасів зумовлюється не лише невибірковістю їхньої дії, а й високим відсотковим співвідношенням неспрацьованих снарядів – до 15% суббоєприпасів можуть не вибухнути одразу, залишаючись на площі ураження неспрацьованими. Такі суббоєприпаси становлять особливу небезпеку навіть після завершення бойових дій. Їхня детонація неконтрольована і може залежати від найменшої зміни умов, наприклад, температури повітря.

Окупаційні війська добре ознайомлені з усіма наслідками використання такої зброї, проте свідомо нехтують усіма застереженнями та заборонами міжнародних конвенцій та договорів, констатує Сергій Свідерок.

«В армії рф існують певні керівні документи, які зобов'язують дотримуватись всіх норм міжнародного гуманітарного права. Під час прийняття рішення їхні керівники повинні оцінювати загрози, які можуть нанести цивільному населенню. Але ми бачимо, що з початку повномасштабного вторгнення вони цього не роблять, тим самим порушуючи свої керівні документи та норми міжнародного гуманітарного права», – резюмує експерт.

Окупанти активно продовжують застосовувати такий тип озброєнь проти цивільного населення. Тільки за останній місяць ворожа армія двічі обстріляла цивільну інфраструктуру міст Донеччини.

8 липня під обстріл потрапили житлові масиви Лиману, внаслідок чого загинули 7 осіб, ще 13 отримали поранення, а 24 липня було завдано удару по Новокостянтинівці – цей удар забрав життя двох дітей 10 та 12 років, які відпочивали на березі водойми.

Україна спільно з міжнародними партнерами продовжує збирати докази цих злочинів для засудження винних в національних та міжнародних судах.