Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури комплексно працюють над поверненням водних об’єктів, які використовують підприємці лише на підставі режиму рибогосподарської діяльності. 

Їх позиція базується на тому, що для промислового розведення та вилову риби обов’язковим є укладення договору оренду на водний об’єкт із земельною ділянкою і сплата коштів до місцевого бюджету. Наразі сформовано судову практику про обґрунтованість таких вимог. Суди вже задовольнили понад 30 таких позовів.

Екологічні прокурори відстояли свою позицію і у справі Старогниличанського водосховища на Харківщині. За її матеріалами, рибогосподарське підприємство використовувало водний об’єкт без правовстановлювальних документів та оплати за оренду.

У квітні 2025 року за касаційною скаргою відповідача справу розглядав Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду. Вирішувалося питання про наявність підстав для відступу від попередньої практики.

Під час судового розгляду прокурори довели, що діяльність рибогосподарського підприємства підпадає під дію Закону України «Про аквакультуру». Цей Закон визначає, що право на використання водних об’єктів для риборозведення виникає лише в комплексі з земельною ділянкою у переможця аукціону, який буде сплачувати орендну плату. Аналогічні висновки надали і провідні державні наукові установи, залучені Верховним Судом до розгляду справи.

У підсумку судовою палатою не знайдено підстав для відступу від судової практики. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін, а відтак відповідача зобов’язано звільнити водосховище.

Нагадаємо, за підтриманою Мін’юстом ініціативою Офісу Генерального прокурора Мінагрополітики скасувало Інструкцію, на підставі якої оформлялися режими рибогосподарської експлуатації водних об’єктів.