За принципової позиції прокурорів Офісу Генпрокурора Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги засудженого та підтвердив вирок для нього у вигляді довічного позбавлення волі за розбещення та зґвалтування, вчинене щодо малолітньої особи (ч. 2 ст. 156, ч. 6 ст. 152 КК України).

Доведено, що, починаючи з серпня 2020 року засуджений, мешкаючи у власній квартирі в м. Чернівці, скориставшись складними життєвими обставинами цивільної дружини та її семирічної доньки, які не мали власного житла та перебували у фінансовій залежності від нього, систематично розбещував та ґвалтував дівчинку, яка роками не наважувалась розповісти про це дорослим.  

Після затримання кривдник усіляко намагався уникнути кримінальної відповідальності, вигадавши версію про те, що дитина його обмовила.  

Завдяки доказам, здобутим ювенальними прокурорами із застосуванням стандартів правосуддя дружнього до дитини, версію засудженого повністю спростовано. Показання дитини отримані під час розслідування дистанційно за участю психолога покладено в основу обвинувального вироку.

Кривдника засуджено до довічного позбавлення волі. Відомості стосовно нього внесені до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Ухвалене судове рішення має важливе значення для формування усталеної судової практики щодо кримінальних правопорушень проти статевої свободи та недоторканості дітей.